Вознесіння Церкви та друге пришестя Ісуса на землю — це дві події, на які й досі чекають віруючі християни в усьому світі. «Вознесіння» та «Друге пришестя Ісуса» часто плутають. Іноді важко розрізнити, чи йдеться в уривках Святого Письма про вознесіння, чи про Друге пришестя Ісуса. Проте вивчення біблійних пророцтв про кінець віків вимагає розрізняти ці дві події.

ВОЗНЕСІННЯ ЦЕРКВИ

Насправді в Біблії ми не знайдемо слова «вознесіння» в цьому значенні, натомість там є дуже близькі вирази, як-от «схоплення», «зникнення», «забрання». Грецьке слово, використане в 1 Сол 4:16-17, — harpazo («схопити», «викрасти», «забрати силою»). Вознесіння Церкви — це подія, під час якої Бог забере з землі всіх віруючих, щоб розпочати праведний суд над землею та людьми, інакше званий скорботою. Вознесіння Церкви, інакше зване парусією, уперше описане в Першому посланні до Солунян 4:13-18, у Першому посланні до Коринтян 15:50-54 та в Євангелії від Луки 17:20-36

1 Сол 4:13-18 описує вознесіння як подію, коли Бог воскрешає всіх померлих віруючих і дає їм славні, оновлені тіла, після чого вони залишають землю разом із віруючими, які ще живуть. Ті також отримають нові тіла.

«А це кажемо вам за словом Господнім, що ми, які залишимося живими до пришестя Господа, не випередимо тих, хто заснув. Бо сам Господь за наказом, на голос архангела і Божої сурми зійде з неба; тоді першими воскреснуть померлі в Христі. Потім ми, які залишимося живими, разом із ними будемо схоплені на хмарах у повітря, назустріч Господу; і так завжди будемо з Господом.» – 1 Сол 4:16-17

1 Кор 15:50-54 наголошує на тому, що вознесіння триватиме лише кілька миттєвостей, а також на оновлених тілах, які ми отримаємо. Вознесіння — це подія, на яку всі ми, віруючі, повинні очікувати. Це буде мить, коли ми нарешті звільнимося від своїх тіл. Відтоді ми назавжди будемо з нашим Богом. Святе Письмо закликає нас «потішати один одного цими словами».

«Ось таємницю вам відкриваю: не всі ми поснемо, але всі [віруючі] змінимося — раптом, у мить ока, при останній сурмі; бо засурмить сурма, і мертві воскреснуть нетлінними, а ми змінимося. Адже це тлінне мусить зодягнутися в нетління, а це смертне — зодягнутися в безсмертя.» – 1 Кор 15:51-53

Останній уривок про кінець часів описує обидві наші події. По-перше, він говорить, щоб не слухати тих, хто каже, що Ісус «уже прийшов» і перебуває на землі. Він пояснює, що Його пришестя буде видиме для всіх людей і явне, як велика блискавка на небі. У цей момент Він говорить про Своє повторне пришестя у славі та силі.

Згодом, однак, Він повертається до того, що передуватиме Його повторному пришестю, кажучи: «А ПЕРШЕ». Тоді Він згадує, зокрема, двох осіб — Ноя і Лота, чиї історії розповідають про те, як Бог заздалегідь урятує Своїх вірних від остаточної скорботи. І Лот, і Ной були праведними віруючими, обидва слухали Божого голосу й таким чином були врятовані від знищення та суду. Якби Бог не хотів урятувати нас від великої скорботи, то не наводив би цих історій.

Наприкінці Ісус говорить, що ці вірні люди будуть раптово забрані з землі й в одну мить зникнуть (схоплені на хмари). Інші люди й далі залишаться на землі на час суду. Якщо Бог судитиме неправедних і невірних людей, то навіщо Йому було б так само повестися з віруючими разом із ними? Це не мало б сенсу, тому інші теорії, пов’язані з вознесінням, менш імовірні.

«Сказав також до учнів: Прийдуть часи, коли ви забажаєте побачити один із днів Сина Людського, та не побачите. І казатимуть вам: Ось там, ось тут. Не ходіть і не біжіть туди. Бо як блискавка, коли спалахне, світить від одного краю неба до другого, так буде й Син Людський у Свій день [2]. А ПЕРШЕ [1] Йому належить багато витерпіти і бути відкинутим цим родом. І як було за днів Ноя, так буде й за днів Сина Людського. Їли, пили, женилися й заміж виходили аж до того дня, коли Ной увійшов до ковчега, і прийшов потоп, і знищив усіх. (Бог раніше ВРЯТУЄ обраних -> ВОЗНЕСІННЯ) Так само було й за днів Лота: їли, пили, купували, продавали, садили, будували; а того дня, коли Лот вийшов зі Содому, посипався з неба вогонь із сіркою і знищив усіх. Так буде й того дня, коли Син Людський з’явиться. Хто того дня буде на даху, а речі його в домі, нехай не сходить униз, щоб їх узяти; а хто буде в полі, так само нехай не вертається назад. Згадайте дружину Лота. Хто намагатиметься зберегти своє життя, той його втратить, а хто втратить, той оживить його. Кажу вам: тієї ночі двоє будуть на одному ложі: один буде взятий, а другий залишений. Дві будуть молоти разом: одна буде взята, а друга залишена. Двоє будуть на полі: один буде взятий, а другий залишений.» – Лк 17:20-36

Ісус приходить по Своїх

Ісус з’являється на хмарах

Ісус приходить як люблячий наречений по Свою наречену

Тільки обрані побачать Його

Це час великої радості для всіх обраних, спасенних

Таємне зникнення, вознесіння, схоплення

Увага зосереджена на Ісусі та Його Церкві, обраних

Вознесіння Церкви

ДРУГЕ ПРИШЕСТЯ ІСУСА

Друге пришестя Ісуса Христа — це надія, яку віруючі покладають на Бога, на те, що Він усім керує й вірний обітницям та пророцтвам, які залишив у Своєму Слові. Деякі пророцтва щодо Особи Месії ще не збулися. Повторне пришестя Христа дасть змогу здійснитися решті пророцтв. Під час Свого першого перебування на землі Ісус був страждальним Слугою. Під час Свого повторного пришестя Ісус буде переможним Царем. Першого разу Ісус народився в дуже скромних умовах. Другого разу Він прийде з небесними військами поруч із Собою.

Після того як Ісус відійшов на небо, ангели сказали апостолам: «Мужі галилейські, чого стоїте й дивитеся на небо? Цей Ісус, узятий від вас на небо, прийде так само, як ви бачили Його, що відходив на небо» (Дії 1:11). Захарія у своїй книзі (14:4) говорить, що повторне пришестя Ісуса відбудеться на Оливній горі. Євангеліє від Матвія 24:30 говорить: «Тоді з’явиться на небі знак Сина Людського, і тоді заридають усі племена землі; і побачать Сина Людського, що йде на хмарах небесних із силою та великою славою». Послання до Тита 2:13 описує повторне пришестя як «з’явлення слави».

Отже, другого разу Ісус прийде в конкретне місце — до Ізраїлю, на «Оливну гору». Існують також інші пророцтва, які говорять, що Він пройде через Золоті ворота до храму та старого міста (нині вони замуровані).

Про повторне пришестя дуже докладно говорить Одкровення 19:11-16:

«Потім я побачив небо відчинене: і ось білий кінь, а Той, Хто сидить на ньому, зветься Вірний і Правдивий, Він за справедливістю судить і воює. Очі Його, як полум’я вогню, а на голові Його багато вінців. Він має написане ім’я, якого ніхто не знає, крім Нього самого. Одягнений Він у шату, обмочену в крові, а ім’я Його зветься: Слово Боже. А війська, що на небі, йшли за Ним на білих конях, одягнені в білий, чистий віссон. А з уст Його виходить гострий меч, щоб ним побити народи: Він пастиме їх залізним жезлом і Він топче чавило вина лютого гніву Всемогутнього Бога. А на шаті та на стегні Своєму має написане ім’я: ЦАР ЦАРІВ І ГОСПОДЬ ГОСПОДІВ.» – Од 19:11-16

Одкровення Івана описує також день суду дуже докладно:

«І мали над собою царем ангела безодні, якому ім’я по-єврейськи Аваддон, а по-грецьки ім’я його Аполлюон (Губитель). Одне «горе» минуло; ось ідуть іще два «горе» після нього. І засурмив шостий ангел; і я почув голос із чотирьох рогів золотого жертовника, що стоїть перед Богом, який говорив до шостого ангела, що мав сурму: Звільни чотирьох ангелів, які закуті над великою рікою Єфратом. І були звільнені чотири ангели, приготовані на годину, і на день, і на місяць, і на рік, щоб убити третю частину людей. А число кінного війська було дві міріади міріад; таке число їх я почув. І таких я бачив у видінні тих коней і тих, що сиділи на них: мали броні червоні, як вогонь, гіацинтові й сірчані; а голови коней були як голови левів, а з їхніх пащ виходили вогонь, дим і сірка. Від цих трьох ударів, тобто від вогню, від диму й від сірки, що виходили з їхніх пащ, загинула третина людей. Бо сила цих коней у їхніх пащах і в їхніх хвостах; а хвости їхні подібні до змій, що мають голови, якими завдають шкоди. Решта людей, які не загинули від цих ударів, не навернулися від діл рук своїх, не перестаючи вклонятися демонам, а також ідолам золотим, і срібним, і мідяним, і кам’яним, і дерев’яним, які не можуть ні бачити, ні чути, ні ходити; і не навернулися від своїх убивств, ані від своїх чарів, ані від свого розпусту, ані від своїх крадіжок.» – Од 9:11-21

Захарія також пророкував про цей день, де так само зосереджувався на Ізраїлі. Він згадує також, що Господь прийде зі Своїми святими:
«Ось надходить день Господній, коли серед тебе ділитимуть здобич, відібрану в тебе. І зберу всі народи на війну проти Єрусалима. Місто буде взяте, доми розграбовані, жінки зганьблені. Половина міста піде в неволю, але решта народу не буде вигнана з міста. Потім вирушить Господь і воюватиме проти тих народів, як воював у день битви. Ноги Його стануть того дня на Оливній горі, що лежить навпроти Єрусалима зі сходу, так що Оливна гора розколеться посередині на схід і на захід, утворивши велику долину. Половина гори відступить на північ, а друга половина на південь. Тоді ви втікатимете до цієї долини між моїми горами, бо та долина сягатиме аж до Ацаля; і втікатимете так, як утікали ви від землетрусу за днів Уззії, царя Юдиного. Потім прийде Господь, мій Бог, і з Ним усі святі.» – Зах 14:1-5

Описів повторного пришестя Ісуса в Біблії багато. Пророк Даниїл, тлумачачи сон Навуходоносора, відкриває нам те, що відбуватиметься із земними царствами. Він показує, що всі царства подібні до великого й гордовитого пам’ятника, який намагається сягнути неба й посісти місце Бога. Кожне з цих царств інше й має інші риси. Від царства Навуходоносора — нероздільного й найдосконалішого (золота голова) — аж до поступово слабших царств, більш розділених і незалежних (ступні із заліза й глини). Проте Бог запланував, що (за четвертого царства) з неба відірветься камінь (Ісуса названо скелею, і Він тут знову приходить на землю), який вдарить по цьому пам’ятнику й зруйнує всю концепцію цих «царств», утвердивши Своє єдине, вічне царство на землі, яка Йому належить. Це ще один образ того, як виглядатиме повторне пришестя Ісуса й яку мету воно матиме.

«Четверте царство буде міцне, як залізо, бо залізо все розтрощує й ламає; і як залізо, що трощить, так і воно все розтрощить і поламає. А що ти бачив ноги та пальці почасти з глини, а почасти із заліза, то це означає, що царство буде розділене, але матиме щось із міцності заліза, бо ти бачив залізо, змішане з глиняною землею. А що пальці на ногах були почасти із заліза, а почасти з глини, то це означає, що царство буде почасти міцне, а почасти крихке. А що ти бачив залізо, змішане з глиняною землею, то це означає: вони змішаються між собою, але один не триматиметься другого, так як залізо не змішується з глиною. За днів тих царів Бог небесний поставить царство, яке повік не буде зруйноване, і царство це не перейде до іншого народу; воно розтрощить і знищить усі ті царства, а саме стоятиме повіки, як ти бачив, що від гори відірвався камінь без участі рук і розтрощив залізо, мідь, глину, срібло, золото. Великий Бог відкрив цареві, що буде потім. Сон правдивий, а його тлумачення певне.» – Дан 2:40-45

Ісус приходить зі Своїми святими

Ісус повертається на землю

Ісус повертається як воїн — Цар над царями

Усі побачать Його, вся земля

Це час великого страху й покаяння для невіруючих

Публічна поява

Увага зосереджена на Ізраїлі та Його Царстві

Друге пришестя Ісуса

ВИКОНУВАТИ ДІЛА ЦАРСТВА ДО ПОВЕРНЕННЯ ІСУСА ВАЖЛИВІШЕ, НІЖ ЗНАТИ, КОЛИ ВІН ПОВЕРНЕТЬСЯ!

У чому різниця між Вознесінням і Другим пришестям Ісуса?

Вознесіння Церкви та друге пришестя Ісуса відрізняються одне від одного таким чином:

ВОЗНЕСІННЯ	ДРУГЕ ПРИШЕСТЯ ІСУСА
Ісус приходить по Своїх	Ісус приходить зі Своїми святими
Ісус з’являється на хмарах	Ісус повертається на землю
Ісус приходить як люблячий наречений по Свою наречену	Ісус повертається як воїн — Цар над царями
Тільки обрані побачать Його	Усі побачать Його, вся земля
Це час великої радості для всіх обраних, спасенних	Це час великого страху й покаяння для невіруючих
Таємне зникнення, вознесіння, схоплення	Публічна поява
Увага зосереджена на Ісусі та Його Церкві, обраних	Увага зосереджена на Ізраїлі та Його Царстві

У чому різниця між Вознесінням і Другим пришестям Ісуса?

Друге пришестя Ісуса не настане, доки не здійсниться кілька подій, що свідчать про кінець віків (2 Солунян 2:4; Євангеліє від Матвія 24:15-30; Книга Одкровення, розділи 6-18). Вознесіння близьке; воно може статися в будь-яку мить (Тита 2:13; 1 Солунян 4:13-18; 1 Коринтян 15:50-54).

Якщо вознесіння та друге пришестя Ісуса — це одні й ті самі події, то віруючим довелося б пройти через Велику скорботу (1 Солунян 5:9; Книга Одкровення 3:10).

Якщо вознесіння та друге пришестя Ісуса — це одні й ті самі події, то повернення Христа не є близьким, адже ще багато чого має статися, перш ніж Він повернеться (Євангеліє від Матвія 24:4-30).

В описі Великої скорботи Книга Одкровення в розділах 6-19 ніде не згадує про церкву. Під час Великої скорботи, яку також називають «часом утиску для Якова» (Книга Єремії 30:7), Бог знову зверне Свій погляд на Ізраїль (Послання до Римлян 11:17-31).

Вознесіння та друге пришестя Ісуса схожі, але стосуються різних подій. Обидві пов’язані з приходом Ісуса. Обидві відбудуться наприкінці віків. Проте надзвичайно важливо бачити різницю.

Вознесіння — це повернення Христа на хмарі, щоб забрати з землі всіх віруючих перед тим, як виллється Божий гнів. Друге пришестя Ісуса — це повернення Христа на землю, щоб завершити Велику скорботу, перемогти антихриста та його світове царство.

Підсумок

Ісус повернеться фізично.
Ми не знаємо, коли здійсняться пророчі обітниці Його пришестя.
Ми знаємо, що багато хто ігноруватиме та/або глузуватиме з обітниці пришестя Христа через затримку виконання цієї обітниці.
Ми маємо постійно бути готовими до повернення Христа в будь-яку мить.
Ми маємо «вести справи», доки Він не прийде, поширюючи Боже Царство на землі, як воно є на Небі (Лк 12:35-48).

Інші теорії

Спроба обчислити, коли відбудеться вознесіння стосовно скорботи, — одне з найбільш суперечливих питань у сучасній Церкві. Кілька найпопулярніших теорій на цю тему:

Вознесіння відбудеться перед скорботою (претрибуляційний погляд),
Вознесіння відбудеться під час скорботи,
Вознесіння відбудеться після скорботи (посттрибуляційний погляд).

1. Історизм (відповідає постміленіалізму)

У філософії історизм — це підхід до історії, який надає події певного значення відповідно до контексту цієї події в плині історії. У деяких випадках це призводить до сприйняття історичних змін як самостійної сили. Історизм може бути настільки крайнім, що стверджує, ніби певні зміни «історично неминучі», так ніби історія була силою, рівною гравітації чи магнетизму. Проте здебільшого термін «історизм» означає просто уважне тлумачення подій з урахуванням їхнього культурного, історичного та політичного контексту.

У богослов’ї історизм — це підхід до есхатології та пророцтва загалом. В історизмі біблійні пророцтва тлумачаться як такі, що відображають буквальні історичні події. Історизм розглядає всю сукупність біблійних пророцтв як широкий огляд історії Церкви, від П’ятдесятниці до кінця часів. Цей підхід передбачає тлумачення символів чи постатей у Біблії як метафор реальних подій, народів або історичних осіб. Історизм був особливо популярний за часів Реформації, коли його використовували, щоб стверджувати, що католицька церква була частиною обману (великою блудницею) останніх часів, а папа — Антихристом.

Історизм відрізняється від інших есхатологічних поглядів:

ідеалізм (події Апокаліпсису повністю символічні й зображують космічну боротьбу добра зі злом);
претеризм (події з Книги Одкровення здійснилися у 70 р. н. е.);
футуризм (події з Книги Одкровення чекають майбутнього здійснення в останні часи, під час скорботи й після неї).
У своєму підході історизм займає місце між претеризмом і футуризмом: за історизмом, більша частина Одкровення символізує осіб і події у світовій історії. За словами істориків, Книга Одкровення була пророцтвом, коли Іван її писав, але більша її частина вже виконалася в наш час.

Ось кілька прикладів того, як історизм зазвичай тлумачить події з Книги Одкровення: сім церков з Одкровення 2–3 символізують сім століть історії церкви, починаючи з апостольської церкви (церква в Ефесі) і закінчуючи сучасною, теплою церквою (церква в Лаодикії). Печаті в розділах 4-7 зображують занепад і падіння Римської імперії. «Маленький сувій», даний Іванові в розділі 10, — це образ протестантської Реформації. Звірі з розділів 12 і 13 уособлюють католицизм і папство. Інші уривки Одкровення пов’язують із вторгненням гунів, поширенням ісламу та виникненням сучасного місійного руху.

Проте через розмитий метод тлумачення (жодні двоє істориків не погоджуються щодо того, які символи відповідають яким історичним подіям), а також через те, що перші читачі Івана не могли зрозуміти Книгу Одкровення в історизуючий спосіб, погляд історизму сьогодні не є широко поширеним.