Насамперед слід чітко зазначити, що Біблія не наказує віруючим постити. Піст — це не те, чого від нас вимагає Бог, хоча в Святому Письмі ми знаходимо багато заохочення до нього як до чогось доброго, з чого ми можемо мати відчутну користь. Господь Ісус навіть виходив із того, що ми постимо (Мт 6:16).
Хоча піст у Святому Письмі майже завжди означає піст, під час якого не їдять, існують і інші види посту. Відмова від будь-чого, що заважає більше зосередитися на Богові, — це свого роду піст (1 Кор 7:1-5). Занадто часто ми концентруємося на тому, щоб не їсти під час посту. Натомість нам слід тоді перестати дивитися на речі, які в цьому світі привертають нашу увагу, і спрямувати її на Бога. Піст — це спроба показати Богові й самим собі, що ми ставимося до наших стосунків із Ним серйозно. Піст допомагає нам здобути нову перспективу й оновити зв’язок із Богом.
Піст має бути обмежений у часі, особливо коли він полягає у стриманні від їжі. Занадто тривала відмова від їжі шкодить здоров’ю. Піст не має на меті «покарати» наше тіло, а покликаний допомогти зосередитися на Богові. Він також не повинен бути своєрідною «дієтою». Не постуй для того, щоб схуднути, а прагни глибших стосунків із Богом. Насправді постити може кожен. Дехто, можливо, не може відмовитися від їжі (наприклад, хворі на цукровий діабет), але кожен може на певний час перестати робити щось, щоб зосередитися на Богові.
Піст — це не спосіб отримати від Бога те, чого ми хочемо. Піст має змінювати нас, а не Бога. Це також не спосіб удавати перед іншими більшу духовність, ніж ми маємо насправді.
Відірвавши наші очі від того, що діється в цьому світі, ми можемо краще зосередитися на Христі. Піст має бути часом, сповненим смирення та радісної постави.
«Коли (А коли…) постите, не будьте сумні, як лицеміри. Вони набирають похмурого вигляду, щоб показати людям, що постять. Істинно кажу вам: вони вже отримали свою нагороду. А ти, коли постиш, намасти собі голову й умий обличчя, щоб показати не людям, що постиш, а Отцеві твоєму, Який у таємному. А Отець твій, Який бачить таємне, віддасть тобі.» – Мт 6:16-18
Вгамування голоду — це сильна потреба, тому перемога над ним відкриває шлях до перемоги над будь-якою спокусою. Не випадково Господь Ісус розпочав Своє служіння з 40-денного посту:
«Тоді Дух повів Ісуса в пустелю, щоб Його спокусив диявол. І, постивши сорок днів і сорок ночей, Він зголоднів. І підійшов до Нього спокусник, і сказав Йому: Якщо Ти Син Божий, скажи, щоб це каміння стало хлібом. А Він у відповідь сказав: „Не самим хлібом живе людина, а кожним словом, що виходить із уст Божих“.» – Мт 4:1-4
Ісус розпочав діло викуплення з перемоги там, де впали перші люди, — на полі апетиту, через який вони зірвали плід і їли із забороненого дерева. Його 40-денний піст і послух Божому Слову були першим ударом, який Він завдав царству темряви в битві за людство.
Перед початком посту Ісуса ми читаємо, що Він був сповнений Духа:
«А Ісус, сповнений Святого Духа, повернувся від Йордану і був ведений у силі Духа пустелею…» – Лк 4:1
Коли ж Він повернувся з пустелі, де постив і подолав диявольські спокуси, у Ньому була сила Святого Духа:
«І повернувся Ісус у силі Духа до Галілеї, а звістка про Нього рознеслася по всій околичній країні.» – Лк 4:14
Бути сповненим Духа — це одне, а бути в силі Духа — інше. Дух був присутній в Ісусі від Його хрещення. Але саме піст допоміг Ісусові подолати слабкості Свого тіла й перемогти диявольські спокуси. Він вийшов із цього двобою з Божою силою та перемогою над усіма ділами диявола, яка згодом супроводжувала Його протягом усього служіння.
Господь Ісус виходив із того, що всі віруючі не лише молитимуться і вивчатимуть Боже Слово, а й поститимуть (Мт 6:16-17). У результаті піст приносить користь як нашому духові, так і тілу. Християни повинні час від часу єднатися в пості та в молитві згоди, як народ Божий у Старому Завіті (2 Хрон 20:3-4), просячи Бога про зв’язання дій царства темряви, про скрушення сердець народу Божого, про відкриття очей невіруючих на Євангеліє…
Як провести піст
Найкраще за кілька днів до посту вже почати привчати організм і відмовитися від шкідливих продуктів фастфуду, щоб організм не пережив раптового шоку. Наші тіла мають бути храмом Святого Духа, а не отруєним організмом. Апостол Павло писав:
«Благаю вас, брати, милосердям Божим, щоб ви віддали тіла свої в жертву живу, святу, угодну Богові, як вияв вашого розумного служіння Богові.» – Рим 12:1
Неправильне харчування притупляє чутливість організму — смакову, розумову й духовну. Розум, просякнутий токсинами від поганої їжі, алкоголю, кофеїну та інших стимуляторів, не розпізнає ясно духовних речей. Сатана знає про це, тому намагається загнати якнайбільшу частину населення в неволю залежностей уже з нашої молодості.
Під час посту найкраще пити лише воду із соком, вичавленим із лимона. Це допоможе зменшити негативні симптоми, що супроводжують очищення організму, і прискорить цей процес. До незручностей, які можуть з’явитися на початку посту, належать: головний біль, слабкість, відчуття холоду. Інтенсивність цих симптомів залежить від того, скільки стимуляторів (чи ліків) ми вживали в недалекому минулому. Процесові очищення супроводжують дещо частіше сечовипускання та обкладений язик, а отже й не надто приємний подих. Чим сильніше обкладений язик, тим більшим було отруєння організму.
Ті, кому важко пройти перший день посту, можуть пити несолодкі соки або розпочати піст лише після сніданку чи раннього обіду, щоб найважчі години (коли відчуття голоду найсильніше) припали на час сну. Шлунку потрібно 3-5 годин, щоб перетравити їжу, тому, щоб не порушувати цієї роботи, ми мусимо остерігатися їжі між прийомами їжі та за 3-5 годин до сну, щоб шлунок міг відпочити, як і інші органи. Коли шлунок змушений працювати над тим, що ми йому закинули на ніч, ми встаємо невиспаними.
Найважчими є перші 2-3 дні посту, коли організм виводить найбільше токсинів, звідси головний біль, відчуття слабкості й дискомфорту. У час, призначений для їжі, займися чимось, що вимагає активності всього тіла, наприклад швидкою ходьбою, бігом, вправами, хобі чи захопливою роботою. Дослідження показують, що регулярні 30-хвилинні вправи тричі на тиждень не лише зміцнюють м’язи й покращують зовнішній вигляд, а й, як наслідок, покращують самопочуття. Біг, ходьба, плавання, їзда на велосипеді — чудові види активності. Користуйся ними щодня, а не лише під час посту.
Під час посту підвищується опірність хворобам, адже енергію, що витрачається на травлення їжі, можна використати для зміцнення захисної системи. Витривалість і фізична форма, а також розумова працездатність також зростають.
Після трьох днів посту з’являється відчуття легкості, покращується самопочуття. Зникає відчуття голоду. Починає зникати непотрібний жир, а також різні набряки, висипи. Організм живиться хворою тканиною. Це має омолоджувальний ефект, адже хвора тканина замінюється новою. Це є причиною багатьох зцілень унаслідок тривалішого посту.
Піст, довший за триденний, вимагає вживання великої кількості води! Наш організм здатний витримати без води лише 3 дні! З тривалішого посту слід також виходити м’яко, дотримуючись вегетаріанської дієти й не їдячи надто багато одразу. Фізична користь посту величезна, але ще важливіші духовні благословення. Нижче я наводжу за Елмером Таунзом дев’ять біблійних видів посту.
Види посту
Біблія показує піст як допомогу, зокрема, перед обличчям таких духовних проблем:
- у пошуках Бога (Йона 3:5),
- у пошуку відповідей (Пс 35:13),
- у наближенні до Бога (Лк 2:37),
- у визволенні від ворогів (Єст 4:16),
- перед початком місії, ухваленням важливих рішень (Дії 13:2; 13:4; 14:23),
- при визволенні тих, хто перебуває під впливом демонів (Мт 17:21).
Божі мужі також постили. У Святому Письмі ми знайдемо щонайменше дев’ять різних видів посту. Їх зіставлення ілюструє певні їхні функції та цілі.
«Ось піст, який Мені до вподоби: щоб розв’язувати безправні пута, щоб розривати мотузки ярма, відпускати на волю пригноблених і ламати кожне ярмо, щоб ти ділився своїм хлібом із голодним і бідних бездомних уводив до дому, коли побачиш нагого, одягнув його, а від свого брата не відвернувся. Тоді твоє світло засяє, як ранкова зоря, і зцілення твоє швидко настане; справедливість твоя йтиме перед тобою, а слава Господня буде твоєю охороною з тилу.» – Іс 58:6-8
Ось піст, який Мені до вподоби:
- розв’язуй безправні пута,
- розривай мотузки ярма,
- відпускай на волю пригноблених,
- ламай кожне ярмо,
- ділися своїм хлібом із голодними,
- бідних і бездомних приймай до дому,
- коли побачиш нагого, одягни його,
- від свого брата не відвертайся
1. Піст учнів Ісуса
«розв’язує безправні пута» – Іс 58:6
Стурбований батько привів до учнів Ісуса сина, який мав напади епілепсії настільки сильні, що часто падав у вогонь або у воду. Апостоли не змогли його зцілити. Коли прийшов Ісус, Він докорив демонові, і той вийшов, а хлопчик одужав.
«І привів я його до учнів Твоїх, але вони не змогли його зцілити. Ісус же у відповідь сказав: О роде невірний і розбещений! Доки буду з вами? Доки терпітиму вас? Приведіть його сюди до Мене. І Ісус погрозив йому; і демон вийшов із нього, і хлопець одужав тієї ж години. Тоді підійшли учні до Ісуса окремо й сказали: Чому ми не могли його вигнати? А Він їм каже: Через ваше невірство. Бо істинно кажу вам: коли б ви мали віру, як зерно гірчиці, то сказали б цій горі: Перейди звідси туди, і вона перейде, і нічого не буде для вас неможливого. Але цей рід виходить тільки молитвою і постом.» – Мт 17:16-21
Слова Ісуса доводять, що учні змогли б зцілити юнака, якби застосували піст. Ми могли б мати більшу ефективність і чутливість до Святого Духа в нашому служінні, якби частіше застосовували молитву, поєднану з постом, коли молимося про визволення. Путами, про які пише Ісая, можуть бути схильності до алкоголю, наркотиків, нікотину, кофеїну чи аморальних сексуальних практик. Вони глибоко вкорінені в нас, і їх нелегко розірвати самою лише силою волі. Піст і молитва можуть нам у цьому допомогти, коли ми є учнями Ісуса.
Ми не повинні толерувати свої слабкості, шукати для них виправдань чи приховувати їх. Бог прощає визнані гріхи, але перебування в них послаблює наше відчуття власної гідності, силу волі, роблячи нас вразливішими до нових падінь.
2. Піст Ездри
«розриває мотузки ярма» – Іс 58:6
Ездра був священиком у часи, коли вавилонська неволя добігла кінця. Перський цар Артаксеркс видав указ, що дозволяв відбудувати мури Єрусалима та храм, виділивши на цю мету відповідні кошти. Ездра мав перевезти до Єрусалима посуд, вивезений із храму вавилонянами. Дорога перед ним і його супутниками була довга й небезпечна. Замість того щоб просити в царя ескорт, Ездра оголосив піст, щоб випросити в Бога безпечну подорож. Бог вислухав їх, і вони щасливо дісталися до Єрусалима. (Езд 8:21-23).
У цьому випадку піст допоміг перед обличчям серйозних життєвих проблем і перешкод у виконанні місії, дорученої Богом. Під час цього посту Бог зняв з Ездри ярмо, тиск, страх, щоб він міг без страху, радісно й упевнено йти вперед. Такий піст зміцнює волю людини, дає переконання, що в Божій силі ми здатні пережити труднощі, подолати слабкості, усунути перешкоди.
3. Піст Самуїла
«відпускає на волю пригноблених» – Іс 58:6
Ізраїльтяни, загрузши по вуха в ідолопоклонстві, втратили Боже благословення, зазнаючи від філістимлян поразки за поразкою. У відчаї вони принесли Ковчег Завіту, бо думали, що самої його присутності досить для перемоги, але зазнали чергової поразки. Ковчег потрапив до рук філістимлян. Їм швидко довелося його повернути, бо він приніс їм дошкульні кари. Коли його поставили в храмі божка Дагона, вранці знайшли його статую зламаною перед Ковчегом.
З часом ізраїльтяни навернулися. Пророк Самуїл скликав їх до Міцпи, де вони жалкували за своїми гріхами й молилися. Філістимляни, дізнавшись про це зібрання, вирушили, щоб їх перемогти. Сповнені страху ізраїльтяни звернулися до Самуїла. Він оголосив піст і заступався за народ. Того самого дня філістимляни підійшли, щоб розпочати бій, але Бог голосно загримів над ними, викликавши в їхньому таборі такий переполох, що їх легко було розбито. Відтоді вони вже не нападали на Ізраїль аж до смерті Самуїла (1 Сам 4–8).
Цей приклад показує, що справжній піст — це не лише голодування, а й дослідження сердець, визнання гріхів, заступництво в молитві, духовна боротьба. Піст, до якого закликав пророк Самуїл, послужив духовному оновленню. Цей піст розв’язав пута Ізраїлю, так що вони нарешті змогли звільнитися від руйнівного впливу філістимлян.
4. Піст Іллі
«ламає кожне ярмо» – Іс 58:6
На горі Кармил пророк Ілля здобув велику перемогу над пророками Ваала. Божок не міг вислухати їхніх прохань, бо був зв’язаний молитвою Іллі. Усі фальшиві пророки втратили життя. Бог визнав Іллю Своїм, показавши, де правда. Ілля сподівався, що ця велика духовна перемога потягне Ізраїль до Бога. Він розраховував, що це послабить вплив, який мала відступна й розпусна цариця Єзавель на ізраїльського царя Ахава. Натомість Єзавель, слухняна підступам Сатани, винесла Іллі смертний вирок.
Пророк, якого нещодавно було піднесено вгору, опинився в темній долині. Його зусилля видавалися марними. Він почувся забутим Богом і покинутим людьми. Впав у депресію. Прагнув власної смерті. Виснажений, ліг і заснув. Розбудив його ангел Божий, який подав йому спечений корж і глек із водою. Торкнувшись пророка, ангел сказав, щоб він прокинувся й підкріпився, бо перед ним довга дорога.
Ілля йшов сорок днів без їжі, аж дійшов до гори Хорив. Там він знайшов захисток від ворогів, а передусім розраду й підтримку Бога. Бог зняв тягар, який Ілля сам на себе поклав. Пророк повернувся з новим баченням і ентузіазмом. Бог знайшов йому помічника в особі Єлисея, який продовжив розпочате ним діло реформи. Єзавель же загинула від рук власних слуг після вторгнення Ііуя. (1 Цар 18–19).
В описаній історії піст допоміг здобути перемогу над духовними та емоційними слабкостями, якими Сатана прагне занурити нас у невіру й депресію. Він допоміг знову відчути силу, любов, турботу й близькість Творця, а також зруйнувати лихі думки, спрямовані проти особи й служіння Іллі.
5. Піст вдови
«ділитимешся своїм хлібом із голодним» – Іс 58:7
Під час довгої посухи, що спала на Ізраїль унаслідок відступу, в якому першу скрипку грали цар Ахав і Єзавель, Бог послав Іллю до фінікійської Сарепти, пообіцявши, що пророк знайде там гостинний дім. Ілля натрапив у містечку на вдову, яка збирала дрова. Він попросив у неї води, а коли вона пішла, гукнув їй услід:
«А коли вона йшла набрати, він ще гукнув до неї: Принеси мені, прошу, й шматок хліба. Вона ж відповіла: Як живий Господь, Бог твій, у мене немає нічого спеченого, тільки жменя борошна в глечику та трохи оливи в посудині. Ось збираю трохи дров, потім піду й приготую це для себе та для мого сина, а коли ми це з’їмо, то, мабуть, помремо. Але Ілля сказав до неї: Не бійся! Іди й зроби, як кажеш, тільки спершу приготуй мені з того невеликий корж і принеси мені, а для себе та для сина свого приготуєш пізніше. Бо так говорить Господь, Бог Ізраїлю: Борошно в діжці не вичерпається, оливи в посудині не забракне аж до того дня, коли Господь пошле дощ на землю. Вона пішла й вчинила за словом Іллі, і мали що їсти вона, і він, і її родина, день у день. Борошно в діжці не вичерпалося, оливи в посудині не забракло за словом Господа, яке Він сказав через Іллю.» – 1 Цар 17:10-16
Гостинна фінікійка у своєму трагічному становищі погодилася відмовитися від своєї останньої їжі, щоб допомогти Іллі. Моравські брати були відомі тим, що гроші, заощаджені внаслідок частих постів, вкладали в місійну діяльність. Завдяки їхній самопожертві багато народів на різних континентах пізнали Євангеліє.
Так само вчинила жінка, яка поклала свої останні гроші (лепти) до храмової скарбони, а також хлопчик, який віддав Ісусові свої дві рибки та п’ять хлібців, а Він їх помножив. Так чинили й ті ізраїльтяни, які що третього року віддавали додаткову десятину на користь убогих, сиріт, вдів і левітів. Усі ці приклади вчать звертати увагу на потреби інших раніше за власні.
6. Піст апостола Павла
«тоді твоє світло засяє, як ранкова зоря» – Іс 58:8
Апостол Павло, відомий до свого навернення як Савл із Тарса, служив Синедріонові знаряддям переслідування перших християн. Його начальники вважали, що рішучі кроки поборють те, що вони вважали єрессю. Вони послали Савла до Дамаска з місією ув’язнити всіх, хто наслідує Ісуса Христа. По дорозі з ним трапився надзвичайний досвід. Його осяяло велике світло, так що він упав на землю й почув Божий голос.
«І, упавши на землю, він почув голос, що говорив до нього: Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш? І сказав: Хто Ти, Господи? А Він: Я Ісус, Якого ти переслідуєш; але встань і йди до міста, там тобі скажуть, що тобі робити.» – Дії 9:4-6
Савл тепер повірив, що свідчення учнів Ісуса було правдивим. Він збагнув значення слів Степана, у побитті якого камінням сам брав участь. Зрозумів, що, переслідуючи послідовників Христа, був знаряддям темряви. Прийняв Ісуса як свого Господа й Спасителя. Три дні він залишався без їжі та питва. На самоті досліджував і упокорював своє серце перед Богом. Відчував глибоке каяття за те, що переслідував інших. Боже милосердя було його єдиною надією. Чим більше він розмірковував над біблійними текстами про Месію, тим ясніше бачив їхнє здійснення в Ісусі з Назарета. Серце Савла прагнуло примирення з Богом Отцем і Сином. Його молитви не були марними. Божа благодать омила його серце. Через три дні Бог послав до нього пророка Ананію, який молився про його зцілення, і Савл прозрів. Бог покликав його на Свого апостола (Дії 9).
Піст апостола Павла допоміг йому, коли він шукав мудрості й розуміння, щоб ухвалити важливе рішення. Такі рішення добре починати з посту й молитви про мудрість.
7. Піст Даниїла
«зцілення твоє швидко настане» – Іс 58:8
Серед забраних у вавилонську неволю опинився Даниїл і його троє друзів, яких разом з іншими здібними юнаками призначили до царської школи. Цар як особливий привілей призначив їм їжу зі свого столу та вино, яке пив сам.
Даниїл вирішив не осквернюватися тим, що відповідно до Божого Слова було для них нечистим. Разом зі своїми трьома друзями він попросив керівника про воду й вегетаріанську дієту. Вони просили також про 10 днів випробування. Після спливу цього часу виявилося, що Даниїл і його троє друзів виглядали значно краще, були сильнішими, а під час іспитів досягли в десять разів кращих результатів, ніж інші, які харчувалися з царського столу (Дан 1:5-17).
Даниїл і його друзі застосували дієту, яку Бог дав на початку Адамові та Єві. Слово «овочі», яке є в оригіналі, стосується їстівних плодів і рослин. Такий піст допоміг їм подолати хіть і розпусту Вавилону та зосередитися на Богові, Його допомозі та забезпеченні. Коли вони довірилися Творцеві, Він надприродним чином зцілив і зміцнив їхні тіла. Подібний піст застосовував також, як зараз побачимо, Іван Хреститель.
8. Піст Івана Хрестителя
«справедливість твоя йтиме перед тобою» – Іс 58:8
Іван Хреститель мав передувати Месії. Готуючись до цього діла, він провів багато років у відлюдних місцях, де ніщо не порушувало його спільності з Богом. Іван прийняв обітниці назорея. Відповідно до них жив дуже стримано. Це, однак, не означає, що він проводив час в аскетичному неробстві. Він відвідував заселені місця, щоб мати часті контакти з людьми. Своїм прикладом спонукав людей до праведного життя, а своїм словом готував їх до приходу Месії.
Біблія каже, що Іван не пив вина, а харчувався медом і сараною. Термін «сарана» (гр. acridas) у стародавніх грецьких джерелах стосується також диких коренів і плодів. Це наводить на думку, що Іван Хреститель міг їсти саме таку їжу. Ми також сьогодні як церква отримали подібне завдання — підготувати людство до приходу Христа.
9. Піст Естер
«слава Господня буде твоєю охороною з тилу» – Іс 58:8
За часів царя Артаксеркса диявол планував цілковите знищення народу Божого. Для цього він використав Амана — пихатого й гордого князя. Отримавши високу посаду, Аман вимагав шани від усіх. Опирався йому лише Мардохей, бо служив істинному Богові. Знаючи, що той є ізраїльтянином, Аман підступом схилив царя видати указ про смерть проти всього його народу.
Незадовго перед тим царицею обрали Естер, яку виховав саме Мардохей, її дядько. Про це не знали ні Аман, ні цар. Дізнавшись про жорстокий план Амана, Естер вирішила заступитися перед царем за свій народ. Проте відповідно до перської традиції царицю чекала смерть за візит до царя без запрошення. Траплялося ж, що вона не отримувала його цілими місяцями, а тим часом термін введення указу в дію наближався. Перш ніж Естер ризикнула своїм життям, вона звернулася до своїх подруг і дядька Мардохея, кажучи:
«Постіть і моліться за мене. Три доби вночі й удень не їжте й не пийте. Я та мої служниці також постимо й молитимемося в цій справі.»
У результаті Бог зміг утрутитися, показавши цареві справжню природу Амана. Аман загинув на шибениці, яку поставив для Мардохея. Плани, які Сатана плів проти народу Божого, звелися нанівець унаслідок посту Естер та її подруг. (Єст 3–8).
Цей вид посту допоміг захистити Ізраїль і близьких від нападів, смерті та знищення. Він призвів до того, що плани Сатани були зруйновані, а вороги викриті. Якщо й ти відчуваєш, що перебуваєш у духовній боротьбі або під диявольським тиском, піст також може виявитися корисним. Не уникай конфронтації, а, як Естер, у смиренні, покаянні, пості вийди назустріч нападам. Проси Бога, щоб Він викрив обман і справжню природу тих, хто проповідує брехню під личиною правди.
Дивіться також інші статті на тему посту:
