Слово «ангел» зустрічається в Біблії понад 300 разів. Заперечувати існування ангелів, пише один християнський філософ, — це все одно що вирвати з Біблії кожну другу сторінку.
«Від ангела з раю й аж до ангела з Апокаліпсиса, який запевняє, що часу вже не буде, — пише зі свого боку Поль Клодель, — від того, що втішав Агар, і до того, що визволив з кайданів святого Петра, крізь усю священну історію проходять ці брати — грізні, повчальні й співчутливі».
Справді, ця таємнича діюча присутність ангелів тягнеться крізь усю Біблію, хоча не скрізь вони виступають у ній так помітно, як у Книзі Буття, в Одкровенні, в Євангеліях та в Діях апостолів.
За часів апостолів ангели були значно поширенішими, ніж тепер. Коли Петра було звільнено з в’язниці, він постукав у двері будинку, де зібралися брати. Коли дівчина на ім’я Рода пішла відчиняти двері й запевнила їх, що це Петро, вони відповіли їй:
«Це його ангел» — Дії 12:15
Це була їхня перша думка, яка вказує на те, наскільки поширеним було тоді переживання ангельських відвідин. Вони траплялися частіше й нікого не дивували.
Хто такі ангели?
Ангели — це істоти, які значно перевершують людей силою та здібностями (2 Пет 2:11). Вони живуть на небі, тобто в духовному світі, але можуть бути послані будь-куди (1 Цар 8:27; Ів 6:38). У Біблії їх інколи називають духами (1 Цар 22:21; Пс 18:10). Інакше кажучи, це духовні істоти, які служать і різними способами виконують наміри Божі.
Первісно слово «ангели» походить від грецького слова ἄγγελος (ángelos, у візантійській вимові ánhielos), яке перекладається як «посланець». У біблійному Старому Завіті аналогічні духовні істоти називаються івритом מלאך, mal’ach — що також означає «посланець». Варто тут зазначити, що як грец. angelos, так і івр. mal’ach означають посланця взагалі, не вирішуючи наперед питання про його людську чи духовну природу.
Назва «Ангел» означає радше функцію, ніж природу. За природою ці істоти є духами, а виконують функцію «ангелів», тобто посланців. Те, чим вони є, — це духи, а те, що вони роблять, — це ангели, тобто Божі посланці.
Ангели — це духовні істоти, які мислять, мають емоції та волю. Це правда і про злих, і про добрих ангелів. Ангели:
- Мислять (Мт 8:29; 2 Кор 11:3; 1 Пет 1:12),
- Мають емоції (Лк 2:13-14; Як 2:19; Од 12:17),
- Мають волю (Лк 8:28-31; 2 Тим 2:26; Юд 6),
- Мають розум (2 Кор 11:3, 14)
Сатана був ангелом, якого було вигнано з неба разом із багатьма іншими ангелами, що вирішили піти за ним і вибрали гріх (2 Пет 2:4). Що стосується вільної волі, Біблія відкриває, що це було випробування, пов’язане з можливістю зробити вибір (Юд 1:6).
Ангели — це духовні істоти (Євр 1:14), без справді фізичного тіла. Те, що вони не мають тіла, не впливає на їхню особистість (так само, як і в Бога); вони можуть набирати різного вигляду. Біблія каже також:
«Чи ж не всі вони [ангели] духи служебні, послані на службу тим, хто має успадкувати спасіння?» — Євр 1:14 (BWP)
Ангели, між іншим, служать на землі віруючим людям і охороняють їх, так само як демони можуть зв’язувати й поневолювати людей. Ангели — це істоти зовсім іншої природи, ніж люди. Люди після смерті не стають ангелами. Ангели ніколи не будуть і не були людьми. Бог створив ангелів так само, як створив усе людство.
Звідки взялися ангели?
Створив їх Бог — Ісус, якого в Біблії також названо «первородним усього створіння». У листі до колосян роль Ісуса в творінні описано так:
«Він [Ісус] є образ Бога невидимого, первородний усього створіння, бо в ньому було створено все, що на небі й на землі, видиме й невидиме: чи престоли, чи панування, чи начальства, чи власті; усе ним і для нього створено. Він також є перед усім, і все на ньому тримається; Він також є Головою Тіла, Церкви; Він є початком, первородним з мертвих, щоб у всьому бути першим, бо Богові вгодно було, щоб у ньому оселилася вся повнота божества і щоб через нього все, що на землі й на небі, примирилося з ним, установивши мир кров’ю його хреста.» — Кол 1:15-20
Саме через Нього було створено все на небесах і на землі, видиме й невидиме — також ангели. Ці істоти не одружуються й не мають потомства (Мр 12:25). Кожного з цих «синів правдивого Бога» було створено окремо (Йов 1:6).
Ангели в Біблії
Ангели вперше з’явилися в Біблії в Бут 3:24, коли Адама й Єву було вигнано з Едемського саду. Бог тоді поставив херувима з полум’яним мечем, щоб той охороняв вхід до раю.
Наступна згадка про появу ангела походить із Бут 16:7, приблизно через 1900 років. Агар, єгипетська служниця, яка народила Авраамові Ізмаїла, була напоумлена ангелом, щоб повернулася й була слухняна своїй пані Сараї.
Авраама відвідали також Бог і двоє ангелів, як ми читаємо в Бут 18:2, і він отримав від Нього застереження про наближення знищення Содому та Гомори.
Ці самі два ангели відвідали Лота, якому передали, щоб він утікав із родиною з міста, перш ніж його буде знищено (Бут 19:1-11). Ангели виявили також надприродну силу, зробивши так, що чоловіки, які загрожували Лотові, втратили зір.
Коли Яків побачив багатьох ангелів (Бут 32:1), він одразу зрозумів, що це військо Боже.
У Чис 22:22 ангел став проти непокірного пророка Валаама, який спочатку його не впізнав, на відміну від своєї ослиці.
Марію також відвідав ангел, який сказав їй, що вона стане матір’ю Месії, а Йосипа було застережено, щоб він узяв Марію та Ісуса до Єгипту й уберіг родину від наслідків нового розпорядження Ірода (Мт 2:13).
Ті, кому являються ангели, спочатку відчувають страх (Суд 6:22; 1 Хрон 21:30; Мт 28:5). Вони також передають вісті від Бога, часто підтверджуючи їх надприродним способом. У кожному випадку ангели вказують на Бога й віддають Йому славу. Ангели не приймають слави й прославлення, бо слава й прославлення належать лише Богові (Од 22:8-9).
Скільки є ангелів?
У Біблії не названо точної кількості, але вказано, що вона величезна. Наприклад, апостол Іван побачив у видінні сотні мільйонів ангелів (Од 5:11).
«І коли я глянув, то почув голос багатьох ангелів навколо престолу…, а число їхнє становило десятки тисяч десятків тисяч і тисячі тисяч» — Од 5:11 (BW)
Чи існує серед ангелів ієрархія?
Так. Найбільшу владу й найвищу позицію має Михаїл, який є архангелом (Юд 9; Од 12:7). Високий ранг мають також серафими — вони служать поблизу престолу Божого (Іс 6:2, 6). Інша важлива група — херувими, які отримують особливі завдання. Наприклад, після вигнання Адама та Єви з раю саме вони охороняли його брами (Бут 3:23, 24).
Згідно з християнською традицією кількість ангельських хорів (небесних чинів) коливається від 7 до 11. Їх упорядковано в трьох тріадах (поділ св. Амвросія):
| Суворість | Рівновага | Толерантність | |
|---|---|---|---|
| Споглядання найближче до Бога. | Хор III Престоли Вирізняються слухняністю | Хор I Серафими Перевершують інші хори любов’ю | Хор II Херувими Сповнені Божого знання |
| Космосу що мають владу над небесними тілами. | Хор VI Власті (Потуги) Стримують зусилля демонів | Хор V Сили (Чесноти) Їм приписують силу чинити чудеса | Хор IV Панування Впорядковують ангельські обов’язки |
| Світу що опікуються світом і людьми. | Хор VIII Архангели Виконують найважливіші завдання | Хор IX Ангели Опікуни людей | Хор VII Начальства (Князівства) Керують державами й народами |
Хоча Біблія подає назви деяких воїнств, як-от серафими чи херувими, вона не вказує, що ці назви стосуються різних, окремих груп ангелів. Наприклад, архангелом у Біблії названо також сьомого з ангелів, що сурмлять, у видіннях, описаних в Одкровенні Івана. Натомість ближче до престолу Бога, ніж сім ангелів, які виконують функції серафимів, перебувають лише чотири живі істоти (тварини), що є на самому престолі, яких можна назвати херувимами, бо багато віршів Святого Письма говорять про те, що Бог сидить саме на них.
Ангели на небі мають свою ієрархію згідно з поділом на дев’ять ангельських хорів. Це:
- Перша ієрархія — Серафими, Херувими і Престоли,
Найближче до Бога перебуває перша ієрархія, яка водночас є найдосконалішою. Ангели з хору серафимів мають найбільшу силу, охороняють престол Бога й наповнюють жаром любові решту ангелів. Херувими — це дарувальники божественного знання, які розливають мудрість на інші істоти. Престоли ж приносять Божу справедливість, постійно перебуваючи перед його престолом і величчю.
Серафими — Це небесні духи в людській подобі з крилами, які закривають собі обличчя на знак шани до Бога; уперше згадані в Біблії у зв’язку з Богом; їхнє ім’я означає «вогненний», «палючий». Може, ідентичні з херувимами на Ковчезі Завіту? (Іс 6:2). Єврейський іменник שרף (saraf) зазвичай пов’язують із дієсловом להישרף (lehisaref), що означає згоряти, палати. Таким чином припускали, що серафими — це істоти, які мають якийсь зв’язок із вогнем (постали з бездимного вогню). Серафими (і споріднені з ними херувими) не виконували функцій Божих посланців (ангелів). Адже сама Біблія ніде не говорить про серафимів як про істот, що є ангелами.
Херув або херувим (мн. херуви, херувими; івр. одн. כְּרוּב kərūv, мн. כְּרוּבִים krūvîm від аккадського karābu — благословляти, молитися, присвячувати) — згідно з віруваннями, могутня надприродна істота, що стоїть дуже високо в ієрархії Божих істот, яка часто перебуває в безпосередній близькості до Бога.
- Друга ієрархія — Панування, Сили (Чесноти) і Власті,
Панування, тобто хор другої ієрархії, впорядковують ангельські чини. Вони служать серафимам і херувимам у підтриманні ладу та впорядковують діяльність у нижчих ангельських сферах. Чесноти, які називають також Силами чи Могутностями, — це потужні ангели, що подають допомогу завдяки силі, отриманій через виконання Божих наказів. Власті, інакше Потуги, відображають натомість владу Бога. Цей рід ангелів найміцніше захищає й боронить людей на землі від сил пекла й сатани.
Біблійною підставою для зарахування Сил і Панувань до чинів створених духів є слова Нового Завіту, насамперед апостола Павла, який перелічує деякі з них, стверджуючи, що Христос сидить понад усяким Начальством і Владою, і Силою, і Пануванням (Еф 1:21). А в іншому місці стверджує, що в Ньому були створені: чи Престоли, чи Панування, чи Начальства, чи Власті (Кол 1:16). Крім того, він пише, що ні смерть, ні життя, ні Ангели, ні Начальства, ні теперішнє, ні майбутнє, ні Сили (Рим 8:38), не зможуть відлучити нас від любові Божої. Св. апостол Петро проповідує про Христа, що Він пішов на небо, де підпорядковані Йому Ангели і Власті, і Сили (1 Пет 3:22).
В Євангеліях Ісус Христос говорить про небесні Сили (Сили небес), які будуть захитані (Мт 24:19; Мр 13:24; Лк 21:26). Пророк Даниїл натомість говорить, що панування, і владу, і велич царств під усім небом отримає народ святих Всевишнього. Його Царство буде вічним царством; усі сили будуть Йому служити і коритимуться Йому (Дан 7:27).
- Третя ієрархія — Начальства, Архангели і Ангели
Третя ієрархія хоч і найвіддаленіша від Бога, проте найближча до людей. Хор Начальств, який називають також хором Князівств, має за завдання керувати державами й народами. Архангели — виконують найважливіші земні завдання і підтримують ангелів у гармонії та єдності. Завдання ж Хору Ангелів — опікуватися конкретними ангелами. Саме серед них на небі перебуває Ангел-охоронець.
Біблійною підставою для зарахування Начальств до чинів створених духів є слова св. апостола Павла, який перелічує деякі з них, стверджуючи, що Ісус Христос, який є Головою всякого Начальства і Влади (Кол 2:10), сидить понад усяким Начальством і Владою, і Силою, і Пануванням (Еф 1:21), в Ньому були створені: чи Престоли, чи Панування, чи Начальства, чи Власті (Кол 1:16) та переможе всяке Начальство, Владу і Силу (1 Кор 15:24). Крім того, він пише, що ні смерть, ні життя, ні Ангели, ні Начальства, ні теперішнє, ні майбутнє, ні Сили (Рим 8:38), не зможуть відлучити нас від любові Божої, а Багатоманітна в проявах мудрість Божа через Церкву стане відомою Начальствам і Властям на небесних висотах (Еф 3:10); Бо ми ведемо боротьбу не проти крові й плоті, а проти Начальств, проти Властей, проти правителів світу цієї темряви, проти духовних начал зла на небесних висотах (Еф 6:12).
Друге джерело — це Книга Даниїла, у якій згадується один з перших князів (грец. εἷς τῶν ἀρχόντων τῶν πρώτων; лат. unus de principibus primis) Михаїл як опікун Ізраїля а також духовний князь (грец. ὁ στρατηγὸς; лат. princeps) царства персів і другий греків, тобто Явану (Дан 10:13, 20).
Архангел Михаїл (Дан 10:13, 21; 12:1; Юд 1:9; Од 12:7)
Ім’я архангела Михаїла походить від івритського Мика’ель і означає буквально «хто як Бог». Св. Іван в Одкровенні визначає його як того, хто стоїть на чолі небесних духів і воює із сатаною. Отже, він посідає перше місце серед архангелів.
Коли сатана збунтувався й виступив проти Бога, архангел Михаїл виступив проти нього першим. Тому його основна місія — боротьба за славу і шану Бога. У Біблії він згадується як один з найвищих князів неба, а також як оборонець ізраїльського народу. Архангел Михаїл мав також охороняти тіло Мойсея, біблійного вождя ізраїльтян, після його смерті.
Архангел Гавриїл (Дан 8:16; 9:21; Лк 1:19, 26)
Ім’я Гавриїл — в івриті Гевер’ель — складається з двох слів, а саме geber, що означає «сильний», та el — «Господь Бог». Отже, значення імені архангела Гавриїла — «воїн Божий», «сила Божа». Його вважають опікуном Родини Ісуса в Святому Письмі, а також загальновизнано, що він ангел-посланець. Архангел Гавриїл у Біблії сповістив Марії народження Ісуса, повідомив про це також св. Йосипа. У Старому Завіті вказується на нього як на того, хто володіє раєм.
Сатана
Це занепалий ангел/архангел. Сатана був ангелом, якого було вигнано з неба разом із багатьма іншими ангелами, що вирішили піти за ним і вибрали гріх (2 Пет 2:4).
Аваддон або Аполліон
Це також занепалий ангел
Чи ангели стоять вище за людей?
Біблія в одному місці каже, що нас створено трохи меншими за ангелів:
«…Що таке людина, що Ти її пам’ятаєш? Чи син людський, що Ти його відвідуєш? Бо Ти вчинив його трохи меншим від Ангелів, славою й честю Ти його вкоронував.» — Пс 8:5-6 (BG)
Натомість в іншому місці говориться про те, що ми будемо судити ангелів, хоча тут ідеться, імовірно, про занепалих ангелів. Навіщо було б судити тих, що живуть близько Бога? Так чи інакше, саме ми будемо тими, хто їх судитиме. Це ставить нас на почесніше місце.
«Хіба не знаєте, що святі будуть судити світ? А коли ви світ судитимете, то чи ви негідні судити дрібніші справи? Хіба не знаєте, що ми ангелів судитимемо? Тим паче звичайні життєві справи?» — 1 Кор 6:2-3
В інших місцях Боже Слово говорить, що вони — співслуги наші й Божі:
«А я, Іван, чув і бачив це. А коли почув і побачив, упав до ніг ангела, який мені це показував, щоб йому вклонитися. І каже мені: Не роби цього! Я співслуга твій і братів твоїх, пророків, і тих, що бережуть слова книги цієї, Богові вклонися!» — Од 22:8-9
Імовірно, доти, доки ми не пізнали Ісуса і Святий Дух не оселився в нас, ми були «трохи меншими» за ангелів. Проте коли Ісус Христос викупив нас своєю кров’ю і ми пережили усиновлення, ми тепер сидимо праворуч від престолу Божого разом із Христом. Наше становище в Христі зовсім інше. Тому всі ці уривки правдиві. Це слова про те, де нині перебуває Ісус:
«…коли воскресив його [Ісуса] з мертвих і посадив праворуч від себе на небесах, високо над усякою небесною владою й начальством, і силою, і пануванням, і всяким іменем, яке тільки можна назвати, не тільки в цьому віці, а й у майбутньому; і все підкорив під ноги його, а його самого поставив понад усім Головою Церкви» — Еф 1:20-22
А трохи далі він пише про те, де ми тепер перебуваємо:
«Але Бог, багатий на милосердя, з великої любові своєї, якою нас полюбив, і нас, які були мертві через провини, оживив разом із Христом — благодаттю ви спасені — і разом із ним воскресив, і разом із ним посадив на небесах у Христі Ісусі» — Еф 2:4-6
Ми перебуваємо разом із Христом на почесному місці. Він як голова, а ми як його тіло — церква.
Чи ангели співають?
Імовірно, найвиразніший уривок, що торкається цього питання, — це Книга Йова 38:7, де ми читаємо, що під час сотворення світу «зорі ранішні хором радісно озвалися й окликом привітали всі сини Божі». Вивчаючи єврейську поезію, «ранішні зорі» ототожнюють з «ангелами», а спів — з радісними окликами. Видається досить простим і очевидним, що співали ангели. Проте єврейське слово, перекладене як «співали», не завжди вказує на музику. Його можна також перекласти як «радісні вигуки», «гучний плач» або «весеління».
Книга Одкровення, розділ 5, — це інший приклад, який може вказувати на те, що ангели співають. Вірш 9 говорить про істот, які «співали нову пісню» на небі. Цими співаючими істотами є двадцять чотири старці та чотири живі істоти — можливо, ангельські істоти, але вони не названі так прямо. Пізніше, у вірші 11, чути «голос багатьох ангелів». Але слово, вжите тут, говорить про «голос», а не прямо про «спів». Слова ангельських воїнств у вірші 12 досить подібні до слів пісні у вірші 9, але слова ангелів не говорять прямо про спів. Отже, немає однозначного доказу в 5 розділі Книги Одкровення, що ангели співають.
А що з історією Різдва? Євангелія від Луки 2:13-14 каже: «І зараз з ангелом з’явилося безліч небесного воїнства, що хвалило Бога й говорило: Слава на висотах Богові…» Зауважте знову, що слова ангелів «промовляються», а не прямо «співаються». Оскільки спів є різновидом висловлювання, цей уривок не виключає думки, що ангели співали, — але й не вирішує цього питання остаточно.
Чи ангели чоловічої, чи жіночої статі?
Біблія не обов’язково вказує на стать ангелів — чоловічу чи жіночу. Коли в біблійній розповіді їм «приписується» якась стать, то це стосується чоловічої статі (Буття 1:10, 12; Одкровення 7:2; 8:3; 10:7) і з’являються лише чоловічі імена: Михаїл і Гавриїл. Ісус говорить, що на небі ангели не виходять заміж.
«Тож при воскресінні кого з цих семи вона буде жоною? Адже всі мали її. А Ісус у відповідь сказав їм: Помиляєтеся, не знаючи ні Писань, ні сили Божої. Бо при воскресінні ні женитися не будуть, ні заміж виходити, а будуть як ангели на небі.» — Мт 22:28-30
Чи маємо ми ангелів-охоронців?
Хоча ангели дбають про духовне добро слуг Божих, це не обов’язково означає, що кожному християнинові Бог призначив як особистого охоронця конкретного ангела (Мт 18:10). Ангели не оберігають слуг Божих від кожної труднощі чи спокуси. Біблія вказує, що коли нас спостигають випробування, Бог часто «дає вихід» у такий спосіб, що наділяє нас мудрістю й силами, завдяки яким ми можемо витримати (1 Кор 10:12, 13; Як 1:2-5).
Безперечно, добрі ангели допомагають захищати віруючих, відкривають інформацію, ведуть людей і, загалом кажучи, служать Божим дітям. Складне питання полягає в тому, чи кожна людина або кожна віруюча людина має свого ангела-охоронця, який у певному сенсі «призначений» їй? Біблія нічого не говорить про «Ангела-охоронця». Не повинні ми також молитися молитвою «Ангеле-охоронцю мій…». По-перше, ми молимося лише до Бога, а по-друге, якщо Біблія ніколи такого не згадує, то й ми не повинні.
Ангели можуть з’являтися на землі як звичайні люди. Біблія каже:
«Про гостинність не забувайте; бо через неї дехто, не знаючи того, приймали ангелів.» — Євр 13:2 (BW)
Ангели — це особливі «опікуни» людей. Біблія каже:
«Стережіться, щоб не погорджували жодним із цих малих, бо кажу вам, що ангели їхні на небі повсякчас дивляться на лице Отця мого, що на небі.» — Мт 18:10 (BW)
Ангели охороняють нас. Біблія каже:
«Не спіткає тебе нічого злого, і мор не наблизиться до намету твого, бо Він наказав своїм ангелам, щоб стерегли тебе на всіх дорогах твоїх.» — Пс 91:10-11 (BW)
Бог посилає своїх ангелів, щоб вони охороняли нас від небезпек. Біблія каже:
«Ось Я посилаю ангела перед тобою, щоб він стеріг тебе в дорозі…» — Вих 23:20 (BW)
Хто такий ангел Господній?
Точна ідентичність «ангела Господнього» не наведена в Святому Письмі. Проте існує чимало цінних «підказок», які можуть допомогти нам визначити його особу. Більшість святих ангелів у Біблії не названо на ім’я, але їх описано як «вибраних ангелів» (1 Тим 5:21).
Вислови «начальства» і «сили», очевидно, вживаються щодо всіх ангелів, як занепалих, так і святих (Лк 21:26; Рим 8:38; Еф 1:21; 3:10; Кол 1:16; 2:10, 15; 1 Пет 3:22).
Деякі ангели названі «херувимами» — це живі істоти, які боронять Божу святість від будь-якого осквернення гріхом (Бут 3:24; Вих 25:18, 20).
«Серафими» — це інший клас ангелів, згаданих лише один раз у Святому Письмі, в Книзі Ісаї 6:2-7, і описаних як ангели з трьома парами крил. Очевидно, їхнім завданням було прославляти Бога, будучи Божими посланцями на землі, і вони особливо чутливі до Божої святості. Більшість посилань на святих ангелів у Святому Письмі стосується їхніх служінь, які мають широкий діапазон. Святі ангели були присутні при сотворінні, при даруванні Закону, при народженні Христа та його воскресінні, при його вознесінні й будуть присутні при захопленні Христа та його повторному приході.
Занепалих ангелів значно менше — 1/3, ніж святих ангелів, і вони описані як занепалі від першого місця, в якому з’являються. Ведені сатаною, який спочатку був святим ангелом, занепалі ангели зрадили, збунтувалися проти Бога й стали грішними за своєю природою та поведінкою. Занепалих ангелів поділено на два класи: ті, що вільні, і ті, що зв’язані. Серед занепалих ангелів лише сатана описаний у Біблії особливим чином. Коли сатана впав (Ів 8:44; Лк 10:18), він потягнув за собою третину ангелів. Серед них деякі утримуються в кайданах в очікуванні суду (1 Кор 6:3; 2 Пет 2:4; Юд 1:6), а решта вільні й є демонами, духами, про яких згадують різні уривки Нового Завіту (Мр 5:9, 15; Лк 8:30; 1 Тим 4:1). Вони є слугами сатани в усіх його починаннях і поділяють його долю (Мт 25:41; Од 20:10).
Різні завдання ангелів
Існують десятки біблійних прикладів відвідин ангелів, тож ми знаємо, що Бог може використовувати і використовував ангелів, щоб досягти певних речей. Чого ми напевно не знаємо, так це того, як часто ангели дозволяли собі бути видимими для людей. Ось кілька основних речей про ангелів з Біблії:
- Ангели можуть давати людям вказівки (Бут 16:9),
- Служать і стоять перед Богом (Пс 103:20; Од 22:9; Йов 1:6; 2:1),
- Допомагати людям (Дан 6:22),
- Приносять відповіді на наші молитви (Дії 12:5-10),
- Доставляти людям вісті (Лк 1:35),
- Допомагають приводити людей до Христа (Дії 8:26; 10:3),
- Підбадьорюють нас у важкий для нас час (Дії 27:23, 24),
- Опікуються віруючими в мить смерті (Лк 16:22),
- З’являтися в баченнях і снах (Дан 10:13),
- Захищати людей (Вих 23:20) і
- Допомагати у виконанні Божих планів.
- Ангели виявили також надприродну силу, зробивши так, що чоловіки, які загрожували Лотові, втратили зір,
- Є знаряддями Божого суду (Од 7:1; 8:2),
- Зцілюють, напр. ангел, що сколихував воду в ставку,
- Хвалять Бога, співають?, ангельські хори (Лк 2:13; Пс 148:1, 2; Іс 6:3; Євр 1:6; Од 5:8-13),
- Можуть мати крила,
- Можуть нас відвідувати (Євр 13:2),
- Можуть також зводити — Гал 1:8 і сатана як ангел світла — 2 Кор 11:14-15
Чи можуть ангели нас відвідувати?
Якщо Бог так вирішив, щоб використати їх у своїх нестандартних планах щодо нас, то так, звичайно, вони можуть з’являтися між нами, виконуючи Божу волю. Про ангелів згадують Книга Буття та Книга Одкровення, і вони також є свідками сотворення світу (Йов 38:7). Бог використовує своє небесне воїнство від початку часів і надалі використовуватиме його в останні часи, згідно зі Святим Письмом. Цілком можливо, що багато людей сьогодні зустріли або бачили ангела, не усвідомлюючи цього.
Якщо ангели є серед нас, то тому, що служать у виконанні Божої мети. Біблія згадує про демонів, які блукають по землі лише для того, щоб нищити (Мт 12:43-45). Сатана та його демонічні сили, ймовірно, можуть з’явитися фізично, так само як і святі ангели. Мета сатани — звести й убити. Сатана «видає себе за ангела світла» (2 Кор 11:14). У Книзі Йова також описана історія про те, як сатана проходжувався по землі.
Ангели є серед нас, проте ми не завжди їх бачимо. Бог може, однак, відкрити наші очі, щоб ми бачили духовний світ, як в історії Єлисея. Тут написано, що його слузі відкрилися очі, тож, ймовірно, Єлисей просто щодня бачив духовний світ. Він мав такий дар — бачити духовний світ.
«Коли слуга чоловіка Божого встав уранці й вийшов, ось військо з кіньми та колісницями оточувало місто. Тоді слуга його сказав до нього: „Ох, господарю! Як ми вчинимо? Той відповів: „Не бійся, бо тих, що з нами, більше, ніж тих, що з ними“. Потім Єлисей молився такими словами: „Господи! Зволь відкрити очі його, щоб він бачив“. Господь відкрив очі слузі, і той побачив: ось гора була повна вогненних коней і колісниць, що оточували Єлисея.
Коли [араміяни] сходили до нього, Єлисей молився до Господа такими словами: „Вдар — прошу — цих людей сліпотою!“ І вдарив їх Господь сліпотою, за проханням Єлисея.» — 2 Цар 6:15-18
Написано, що ангели також служили Ісусові:
«Тоді залишив Його диявол, а ось ангели приступили й служили Йому.» — Мт 4:11
Біблія каже також, що кожен із нас має свого ангела від народження:
«Стережіться, щоб не погорджували жодним із цих малих; бо кажу вам: Ангели їхні на небі завжди дивляться на лице Отця мого, що на небі.» — Мт 18:10
Власний досвід
Колись був у мене час, коли я просив Бога, щоб дав мені пережити зустріч з ангелами. Так воно й сталося за кілька місяців за різних обставин. Уперше — коли я працював в одному старому палаці на півдні Польщі. Ми спали в сусідніх будівлях, і вночі щось мене розбудило, а тоді я побачив біля вікна ангела червоного, вогняного кольору. Він був дуже серйозний, і мені одразу прийшла думка, що це, мабуть, вартовий. В одній руці він мав щось на кшталт меча, а в другій — сурму, ріг, ніби для застереження. Через короткий час він зник, а я все записав.
Друга моя зустріч була в церкві. Цей ангел мав вигляд старшої жінки, яка після зібрання чекала на мене. Коли ми йшли разом дорогою, яку я чудово знаю, у напрямку мого дому, вона запитувала про дуже прості речі, наприклад, що таке гріх? Коли я закінчив їй пояснювати, вона сказала, що я вчитель. Я заперечив, хоча насправді в той час допомагав у веденні молодіжної групи й іноді навчав, чого вона напевно не знала. У мить, коли ми попрощалися, жінка зникла, а ми були на відкритому просторі, без можливості сховатися.
Мій висновок такий, що коли ми молимося до Бога й віримо, тоді ми напевно набагато частіше переживаємо такі речі. У молитві потрібне також терпіння, бо наш час не дорівнює Божому. У Біблії описана історія, коли Даниїл молився до Бога про пізнання майбутнього свого народу. Бог відповів одразу, і аж через 21 день відвідав його ангел із відповіддю.
«Тоді він сказав до мене: Не бійся, Даниїле, бо від першого дня, коли ти постановив зрозуміти й упокоритися перед своїм Богом, слова твої були почуті, і я прийшов через слова твої! Але князь царства перського стояв проти мене двадцять один день, та ось Михаїл, один з перших князів, прийшов мені на допомогу, тому я залишив його там при князі царства перського, і прийшов, щоб відкрити тобі, що має статися з твоїм народом у кінці днів, бо видіння стосується ще днів майбутніх.» — Дан 10:12-14
Ми не повинні молитися до ангелів!
Ангелам не слід поклонятися й не слід їх шанувати (Кол 2:18). Це істоти, які виконують Божу волю, і самі про себе кажуть, що вони наші «співслуги» (Од 22:9). Молитва є формою поклоніння, що належить лише Богові (Од 19:10). Ми повинні молитися виключно до Бога (Ів 14:6).
Незалежно від того, чи справді ми переживаємо зустрічі з ангелами, найважливіше те, що ми переживаємо спасіння через Ісуса Христа. Він набагато більший, ніж ангели чи будь-яка людина, і лише йому належить прославлення, шана і слава.
«Господи, Ти єдиний. Ти створив небеса, небеса небес і все їхнє воїнство; землю і все, що на ній; моря і все, що в них. Ти оживляєш усе це, а воїнство небес поклоняється Тобі» — Неем 9:6
Щоразу, коли ми говоримо й молимося згідно зі Словом Божим, ангели активізуються й починають діяти. Вони реагують на нашу віру, що стосується Божого слова.
