Бог шукає людину, але коли Адам і Єва згрішили, вони не прийшли до Бога. Вони не сказали: «допоможи нам, ми загубилися». Людина, коли відчуває сором, провину чи страх, починає ховатися.

Зазвичай, коли ми робимо щось погане, неправильне, ми не хочемо визнавати помилку. Ви теж так робите? Найчастіше ми ховаємося!

Дивіться на YouTube

Слухайте подкаст

• Іноді ми ховаємося за релігійною діяльністю.
• Іноді за роботою.
• Іноді за жартом.
• Іноді за байдужістю.
• Іноді за фразою: «мене це не цікавить».
• Іноді за успіхом, грошима, стосунками, телефоном, шумом, зайнятістю або удаваною впевненістю в собі.
• Іноді за залежністю…

Але Бог не відповів людині після гріхопадіння: «Як ти міг?», «З тобою покінчено», «Не хочу тебе знати». Перше запитання Бога звучало так:

«Де ти?»

Бог знав, де Адам. Це було й є запитання для нас! Сьогодні я хочу говорити про Бога, Який шукає людину.

«Бо Син Людський прийшов шукати й спасти те, що загинуло.» — Євангеліє від Луки 19:10

Цитати та думки

«Ти створив нас для Себе, і неспокійне наше серце, доки не спочине в Тобі.» — АВГУСТИН З ГІППОНА

«Християнство, якщо воно хибне, не має значення; якщо воно істинне, має значення безкінечне.» — К. С. ЛЬЮЇС

«Любов Бога — не нагорода за добре складений іспит із життя. Він виходить до людини з любов’ю, яка шукає першою.» — БРЕННАН МЕННІНГ (парафраза)

«Євангеліє — це не запрошення для тих, хто зумів себе врятувати, а для тих, кому потрібен Спаситель.» — ЧАРЛЗ СПЕРДЖЕН

Кожна людина носить у собі якусь тугу, порожнечу. Її можна заглушити, можна назвати інакше, можна з неї сміятися. Але серце людини було створене для стосунків із Богом.  

Людина сховалася, але Бог почав шукати

1. Гріх запровадив ховання

«Вони почули голос Господа Бога, Який ходив садом у прохолоді дня. Тоді чоловік і його жінка сховалися від Господа Бога серед дерев саду. Господь Бог покликав чоловіка і сказав: Де ти? А він відповів: Я почув Твій голос у саду і злякався, бо я нагий, тому й сховався.» — Буття 3:8–10

Людина, створена для близькості з Богом, раптом починає Його боятися! Бог — джерело життя — тепер стає загрозою. Гріх спотворює образ Бога і спотворює образ самої людини. Він відокремлює від Бога: замість того щоб прийти до Нього, ми ховаємося від Нього.

Сучасні схованки людини:

• «Я не релігійний» — іноді це щиро, а іноді це завіса перед запитаннями серця.
• «У мене немає часу» — зайнятість може стати способом утечі від Бога.
• «Спершу мені треба навести лад у собі» — ніби лікар приймав лише здорових.
• «Я наробив забагато поганого» — ніби Божа благодать менша за людський гріх.
• «Бог, напевно, на мене гнівається» — хибний образ Отця будує мур замість мосту.

Гріх став причиною того, що людина почала ховатися від Бога, але Бог не перестав шукати людину.

2. Запитання «Де ти?» — це запитання любові

Бог питає Адама не тому, що не знає, де він. Бог питає, тому що:

• Хоче, щоб Адам побачив правду про свій стан.
• Де ти у стосунках зі Мною?
• Чому ти ховаєшся?

Не для того, щоб принизити, а щоб людина перестала вдавати і повернулася до Нього!

Приклад: дитина, яка сховалася

Уявіть собі маленьку дитину, яка розбила вдома щось цінне. Вона чує кроки батьків і ховається за завісою. Завіса ворушиться, ноги стирчать, батьки, звісно, знають, де дитина. Але запитують: «Де ти?». Не тому, що не знають. Запитують, бо хочуть, щоб дитина вийшла з укриття й повернулася до стосунків.

Багато людей живуть духовно за такою завісою. Бог знає, де ми. Питання в тому: чи хочемо ми вийти?

«Куди я міг би піти від Твого Духа? Куди міг би втекти від Твого лиця? Якби я зійшов на небо — Ти там; якби поклався в країні мертвих — і там Ти. Якби я взяв крила досвітку й оселився на краю моря, навіть там поведе мене Твоя рука й підтримає мене Твоя правиця.» — Псалом 139:7–10

Ісус бачить Закхея — Бог шукає конкретно

1. Закхей хотів побачити Ісуса, але Ісус першим побачив його

«Ісус увійшов до Єрихона і проходив містом. Був там чоловік на ім’я Закхей, начальник митників і дуже багатий. Він хотів побачити, хто такий Ісус, але не міг через натовп, бо був малого зросту. Тож побіг уперед і виліз на сикомору, щоб побачити Його, бо Ісус мав проходити там. Коли Ісус прийшов на те місце, поглянув угору і сказав до нього: Закхею, зійди швидко, бо сьогодні Мені треба зупинитися в твоєму домі. Закхей швидко зійшов і прийняв Його з радістю. А всі, бачачи це, нарікали: До грішної людини Він зайшов у гості. Закхей став і сказав до Господа: Господи, половину мого майна даю вбогим, а якщо когось у чомусь скривдив, віддаю учетверо. Ісус сказав до нього: Сьогодні спасіння прийшло до цього дому, бо й він син Авраама. Адже Син Людський прийшов шукати й спасти те, що загинуло.» — Євангеліє від Луки 19:1–10 (Власний робочий переклад для потреб навчання)

• Закхей був людиною, яку багато хто викреслив.
• Він був митником, а отже кимось, кого пов’язували зі зрадою, жадібністю й кривдою.
• Він був багатий, але не обов’язково вільний.
• Мав становище, але не мав поваги.
• Мав гроші, але, ймовірно, не мав миру.

Він хотів побачити Ісуса:

• Можливо, з цікавості.
• Можливо, з туги.
• Можливо, з якоїсь порожнечі, яку гроші не змогли заповнити.

Він залазить на дерево, бо низький на зріст і не бачить крізь натовп. Ісус зупиняється саме під цим деревом. Закхей хотів побачити Ісуса, але виявив, що Ісус бачив його раніше!  

2. Ісус кличе на ім’я

Ісус не каже: «Ти там, на дереві». Він каже: «Закхею». Це дуже особисто. Бог не шукає безликої маси. Бог шукає конкретну людину, з конкретною історією, болем, конкретним гріхом і конкретним ім’ям. Бога цікавлять не лише «релігійні люди». Бог бачить людину, яку інші оминають, критикують чи осуджують.

3. Благодать Ісуса веде до зміни

Закхей не змінився для того, щоб Ісус прийшов до його дому. Ісус прийшов до його дому, а ця зустріч принесла зміну. У цьому різниця між релігією та Євангелієм.

Релігія каже: «Змініться, тоді, можливо, Бог прийде». Євангеліє каже: «Ісус приходить до вас із благодаттю, а зустріч із Ним змінює серце». Ісус не прийняв гріха Закхея. Ісус прийняв людину, яку гріх нищив, і саме тому гріх утратив над нею владу.  

Закхей сидить на дереві трохи як той, хто хоче побачити Бога з безпечної відстані. Він ще не хоче входити в центр. Не хоче бути поміченим натовпом. Хоче лише побачити. Багато людей духовно перебувають на дереві: спостерігають здалеку, іноді приходять один раз на зібрання, іноді слухають проповідь в інтернеті, іноді кажуть: «я лише дивлюся», але Ісус зупиняється і каже: «Зійди». Іншими словами: «Я не хочу, щоб ти лише дивився здалеку. Я хочу увійти до твого дому, до твого життя, до твоєї щоденності».

Три образи загубленості та пошуку — Євангеліє від Луки 15

Євангеліє від Луки 15 показує три притчі Ісуса: про загублену вівцю, загублену монету й блудного сина. Це не три випадкові історії. Це три образи одного серця Бога.

1. Загублена вівця — людина, яка не вміє сама повернутися

«Ісус розповів їм таку притчу: Хто з вас, маючи сто овець, коли загубить одну з них, не залишить дев’яносто дев’ять у пустелі й не піде за загубленою, аж доки не знайде її? А коли знайде її, бере її з радістю на плечі. Потім повертається додому, скликає друзів і сусідів і каже: Радійте зі мною, бо я знайшов мою вівцю, що загубилася. Кажу вам: так само на небі буде більша радість за одного грішника, який кається, ніж за дев’яносто дев’ять праведників, які не потребують покаяння.» — Євангеліє від Луки 15:3–7 (Власний робочий переклад для потреб навчання)

• Вівця не має мапи.
• Вівця не сідає й не складає плану повернення.
• Вівця губиться.
• Якщо пастух її не знайде, їй загрожуватиме небезпека.
• Це образ людини, яка іноді не вміє сама повернутися.
• Вона втомлена, поранена, розгублена, не знає, з чого почати.

Пастух не чекає, доки вівця знайде дорогу. Пастух іде за вівцею, доки її не знайде.  

2. Загублена монета — людина, яка лежить у пилюці, але не втратила цінності

«Або яка жінка, маючи десять драхм, коли загубить одну драхму, не запалює лампи, не замітає дому й не шукає старанно, аж доки не знайде її? А коли знайде її, скликає подруг і сусідок і каже: Радійте зі мною, бо я знайшла драхму, яку загубила. Так само, кажу вам, є радість перед ангелами Божими з одного грішника, який кається.» — Євангеліє від Луки 15:8–10 (Власний робочий переклад для потреб навчання)

• Монета може лежати в пилюці, але не втрачає вартості.
• Її вартість не залежить від місця, де вона лежить.

Бог шукає людину не тому, що людина гарно відполірована. Бог шукає людину, бо людина має цінність, надану Творцем. Пилюка на монеті не змінює її вартості. Гріх зруйнував людину, але не зробив так, щоб людина перестала бути цінною для Бога.  

3. Загублений син — людина, яка боїться повернутися до Отця

«Тоді він опам’ятався і сказав: Скільки наймитів мого батька мають достаток хліба, а я тут гину з голоду. Встану, піду до мого батька й скажу йому: Отче, я згрішив проти неба і перед тобою. Я вже не гідний зватися твоїм сином. Зроби мене одним зі своїх наймитів. Він устав і пішов до свого батька. А коли був ще далеко, побачив його батько, глибоко зворушився, побіг, кинувся йому на шию і поцілував його. Син сказав до нього: Отче, я згрішив проти неба і перед тобою. Я вже не гідний зватися твоїм сином. Батько ж сказав своїм слугам: Швидко принесіть найкращий одяг і зодягніть його. Дайте йому перстень на руку і сандалі на ноги. Приведіть відгодоване теля і заколіть його. Будемо їсти й святкувати, бо цей мій син був мертвий, а ожив; пропав, а знайшовся. І почали святкувати.» — Євангеліє від Луки 15:17–24 (Власний робочий переклад для потреб навчання)

Блудний син складає промову: «Я вже не гідний».

• Він хоче повернутися як наймит.
• Але батько не дає йому закінчити цю теологію сорому.
• Батько біжить, обіймає, цілує, повертає одяг, перстень і сандалі.

Ісус показує Бога як Отця, Який не стоїть, склавши руки, біля брами, чекаючи, доки син досить довго принижуватиметься. Отець виглядає. Отець біжить. Отець відновлює. Найбільша брехня загубленого сина: «Я можу повернутися щонайбільше як наймит». Найбільша правда Отця: «Ти й далі мій син».  

Таблиця: три образи загубленості

Образ	Що було загублено?	Що робить той, хто шукає?	Що це говорить про Бога?
Вівця	Хтось безпорадний, віддалений, наражений на небезпеку	Пастух іде, доки не знайде	Бог не залишає загубленого напризволяще
Монета	Хтось, покритий пилюкою, але все ще цінний	Жінка запалює лампу й старанно шукає	Бог бачить цінність людини попри бруд і сором
Син	Хтось, хто пішов свідомо й повертається із соромом	Отець виглядає, біжить і відновлює	Бог приймає через благодать, а не за заслуги

З яким персонажем ви найбільше себе ототожнюєте: з Адамом, Закхеєм, загубленою вівцею, загубленою монетою чи блудним сином?

Релігія каже «заслужи», Євангеліє каже «прийди»

Багато людей не відкидають Ісуса, якого показує Біблія. Вони відкидають хибний образ Бога: Бога — суворого контролера, Бога-бухгалтера, Бога, якого треба підкупити доброю поведінкою.

1. Ісус прийшов не до здорових, а до хворих

«Коли Ісус сидів за столом у домі Левія, багато митників і грішників сиділо разом з Ісусом та Його учнями, бо багато з них ішло за Ним. Книжники з-поміж фарисеїв, побачивши, що Він їсть із грішниками й митниками, казали Його учням: Чому Він їсть і п’є з митниками та грішниками? Почувши це, Ісус сказав їм: Не потребують лікаря здорові, а хворі. Я прийшов покликати не праведників, а грішників.» — Євангеліє від Марка 2:15–17 (Власний робочий переклад для потреб навчання)

Лікар не відкриває кабінет для людей, які спершу самі себе вилікували. Лікар існує для хворих. Ісус використовує цей образ, щоб показати, що Його місія спрямована до тих, хто потребує порятунку. Церква — це не музей святих, які позують для фото. Церква має бути місцем, де хворі зустрічають Лікаря, а загублені — Пастуха.

2. Бог виявив любов, коли ми були грішниками

«Коли ми ще були безсилі, Христос у слушний час помер за безбожних. Рідко хто помирає за праведного, хоч за доброго, можливо, хтось і наважився б померти. Але Бог виявляє свою любов до нас тим, що Христос помер за нас, коли ми ще були грішниками.» — Послання до Римлян 5:6–8 (Власний робочий переклад для потреб навчання)

Це серце Євангелія. Бог не чекав, доки люди стануть гідними. Христос помер за нас, коли ми ще були грішниками. Любов Бога — це не нагорода за наше виправлення. Любов Бога — це джерело нашого порятунку.

3. Бог не послав Сина, щоб засудити світ

«Бо так Бог полюбив світ, що віддав свого єдинородного Сина, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне. Бог не послав Сина у світ, щоб світ засудити, а щоб світ був спасений через Нього. Хто вірує в нього, не буде засуджений, а хто не вірує, той уже засуджений, бо не повірив в ім’я єдинородного Сина Божого. А засудження полягає в тому, що світло прийшло у світ, але люди полюбили темряву більше, ніж світло, бо їхні вчинки були злі. Бо кожен, хто чинить зло, ненавидить світло й не йде до світла, щоб його вчинки не були викриті. А хто чинить правду, іде до світла, щоб його вчинки були явні, що вони в Бозі звершені.» — Євангеліє від Івана 3:16–21 (Власний робочий переклад для потреб навчання)

Багато людей думає, що Ісус прийшов насамперед для того, щоб показати пальцем і сказати: «Ти не годишся». Але Ісус говорить інше. Отець послав Сина, щоб світ був спасений. Звісно, Ісус говорить правду про гріх. Але говорить її як Спаситель, а не як той, хто тішиться людським засудженням.

Порівняння: релігія проти Євангелія

Релігійне мислення	Євангеліє Ісуса
Спершу виправтеся, потім приходьте до Бога.	Прийдіть до Ісуса, і Він почне вас змінювати.
Бог любить вас, якщо ви заслужите.	Бог виявив любов, коли ми були грішниками.
Ви мусите приховати бруд, щоб вас прийняли.	Вийдіть з укриття, бо Ісус прийшов спасти.
Ви — це ваш найгірший вчинок.	У Христі ви можете отримати нове життя й нову ідентичність.
Бог чекає з карою.	Отець виходить назустріч загубленому синові.

Що робити, коли Бог кличе вас?

1. Перестаньте вдавати, що ви не загублені

Першим кроком є не досконалість. Першим кроком є правда.

• Адам мусив вийти з укриття.
• Закхей мусив зійти з дерева.
• Блудний син мусив сказати: «Встану й піду до батька».

«Коли кажемо, що не маємо гріха, обманюємо самих себе, і правди в нас немає. Коли визнаємо наші гріхи, то Він вірний і справедливий, щоб простити нам гріхи й очистити нас від усякої неправди.» — Перше послання Івана 1:8–9

2. Підійдіть ближче

Закхей міг залишитися на дереві й сказати: «Досить того, що я бачив Ісуса здалеку». Але Ісус запросив його нижче. Є люди, які близько до християнства, близько до Церкви, близько до слів про Бога, але все ще на відстані. Ісус прийшов не для того, щоб ви лише дивилися на Нього здалеку. Він хоче увійти у ваше життя.

3. Прийміть Ісуса як Спасителя, а не лише як натхнення

Для багатьох Ісус — це надихаюча постать, учитель моралі чи символ любові. Але Євангеліє говорить більше: Ісус прийшов шукати й спасти. Якщо Він прийшов спасти, це означає, що нам потрібен Спаситель.

«Він прийшов до свого, але свої Його не прийняли. А тим, які прийняли Його, дав право стати дітьми Божими — тим, хто вірує в ім’я Його.» — Євангеліє від Івана 1:11–12

4. Дозвольте Божій благодаті змінити ваше життя

Благодать — це не дозвіл і далі руйнувати себе. Благодать — це сила, яка повертає людину до життя з Богом. Закхей після зустрічі з Ісусом почав виправляти кривди. Не тому, що мусив купити спасіння, а тому, що спасіння прийшло до його дому.

«Бо з’явилася благодать Божа, що несе спасіння всім людям. Вона навчає нас, щоб ми відкинули безбожність і світські пожадання та жили розсудливо, праведно й побожно в теперішньому світі.» — Послання до Тита 2:11–12

Завершення

Ви можете думати, що це ви сьогодні прийшли побачити, хто такий Бог. Але, можливо, саме сьогодні ви відкриваєте, що Він уже давно шукав вас.

• Можливо, ви як Адам — ховаєтеся, бо соромитеся, але Бог кличе: «Де ти?».
• Можливо, ви як Закхей — цікавитеся Ісусом, але тримаєте дистанцію. Ісус каже: «Зійди, сьогодні Я хочу зупинитися в твоєму домі».
• Можливо, ви як загублена вівця — втомлені, поранені, без сил повернутися самі. Пастух іде за вами.
• Можливо, ви як монета — вкриті пилюкою, але все ще цінні в очах Бога.
• Можливо, ви як блудний син — боїтеся повернутися, бо думаєте, що Отець прийме вас щонайбільше як слугу. Але Ісус показує Отця, Який біжить, обіймає й відновлює.

Сьогодні вам не потрібно вдавати. Вам не потрібно ховатися за завісою. Вам не потрібно виправляти все життя, перш ніж прийти до Бога. Ви можете відповісти на Його поклик.

Заключна молитва

Господи Ісусе, якщо Ти справді прийшов шукати й спасти те, що загинуло, то я приходжу до Тебе таким, який я є. Я більше не хочу ховатися. Визнаю, що мені потрібен Спаситель. Вірю, що Ти помер за мої гріхи й воскрес, щоб дати мені нове життя. Прости мене, очисть мене й веди мене як дитину Божу. Хочу належати Тобі. Амінь.

«Якщо ви хочете сьогодні відповісти Ісусові, можете сказати в серці: Господи, я більше не хочу ховатися».

Запитання

• З яким персонажем ви найбільше себе ототожнюєте: з Адамом, Закхеєм, загубленою вівцею, загубленою монетою чи блудним сином?
• Які найпоширеніші «схованки», за якими люди ховаються від Бога?
• Чи вам легше бачити Бога як Отця, Суддю, Лікаря, Пастуха чи когось далекого?
• Що для вас означає фраза: «Не обов’язково бути ідеальним, щоб Бог шукав вас»?
• Який перший крок ви можете зробити, щоб подолати дистанцію й відповісти Ісусові?